ВІДВІД ЯК ГАРАНТІЯ ЗАХИСТУ ПРАВ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

На основі аналізу національного процесуального законодавства здійснюється аналіз відводу як гарантії захисту прав учасників у господарському судочинстві. Обґрунтовується, що інститути відводу і самовідводу мають три відмінності за критеріями суб’єкту ініціювання, добровільності та процедури реалізації. Розглядається прямий зв’язок відводу та рівня захисту прав учасників господарського процесу. Також розглядаються суб’єкти та підстави для відводу, які закріплені в законодавстві та які відсутні у нормах Господарського процесуального кодексу України. Виявляється, що в ході реалізації механізму відводів та самовідводів відносно судді «страждає» суб’єктна складова процедури, оскільки суддя повинен прийняти та розглянути заяву про відвід (самовідвід) на самого себе, що порушує правила субординації учасників процесу при розгляді господарської справи в суді. Обґрунтовується, що не всі учасники процесу мають однакові права. Одні з них мають певне коло прав, а інші — не мають деяких або всіх прав, що належать першій категорії. Пропонується виділяти суб’єктів реалізації окремих процесуальних прав та розширити їх коло. Доводиться, що коло суб’єктів кожної групи не залежить один від одного, а вказані переліки незалежно один від одного можуть бути розширені або звужені без зміни прав суб’єктів іншої групи в широкому сенсі.