КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МІЖВОЄННОЇ (1918 –1939) ПОЛЬЩІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2304-1587/2024-26-1(38)-4Ключові слова:
місцеве самоврядування, органи самоврядування, буржуазні Конституції, Друга Річ ПосполитаАнотація
У статті розглядаються та порівнюються підходи щодо основних принципів місцевого самоврядування в двох Конституціях Другої Речі Посполитої (т. зв. Березневій, 17 березня 1921 р., та Квітневій, 23 квітня 1935 р.). Вважаємо, що на формування системи самоврядування, встановлюваної у Конституції 1921 р., вплинули ряд факторів. Йдеться про плюралізм концепцій самоврядування у повоєнній Польщі, які, у свою чергу, відстоювали різні політичні сили. Також до цих факторів віднесено загальні процеси демократизації польського суспільства, що відчутно сприяли становленню інститутів місцевого самоврядування та децентралізації влади. Здійснено аналіз статей Конституції 1921 р., присвячених інституту самоврядування. Наголошується, що процеси реформування основ місцевого самоврядування продовжувались і після прийняття Основного Закону Другої Речі Посполитої. Політичні кола дискутували потребу затвердження окремого законодавства для конкретних децентралізаційних кроків. Таким «проміжним» актом став Закон «Про часткову зміну устрою територіального самоврядування» 1933 р. та ряд інших законодавчих актів. Квітнева Конституція 1935 р. стала кроком назад щодо зміцнення начал місцевого самоврядування. Основний Закон був затверджений в умовах посилення авторитарних тенденцій в політичному та законодавчому розвитку Польської держави. Створення та подальший розвиток самоврядних установ у Конституції тісно пов’язувалися із централізованими державними інституціями – саме вони мали створювати місцеві самоврядні осередки, окрім того встановлювались органи нагляду із обмеженням нормотворчої та виконавчої діяльності органів місцевого самоврядування. Отже, конституційні засади місцевого самоврядування міжвоєнної Польщі еволюціонували від первісного демократизму до «санаційного» авторитаризму. Конституція 1921 р. розширила можливості органів місцевого самоврядування (в порівнянні з попередньою «австрійською» епохою). Натомість Конституція 1935 р. значно обмежила їх роль у суспільному житті, підпорядкувавши державним інституціям.
Посилання
Babiak, J., Ptak, A. Samorząd terytorialny w II Rzeczypospolitej. Samorząd terytorialny w II Rzeczypospolitej, in: J. Babiak, A. Ptak, (ed.), Władza lokalna w procesie transformacji systemowej. Kalisz–Poznań: Wydawnictwo Naukowe Wydziału Nauk Politycznych i Dziennikarstwa UAM, 2010. S. 23–36.
CiChoń, P. Wpływ Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 17 marca 1921 r. na kształtowanie się samorządu terytorialnego w II Rzeczypospolitej. Krakowskie Studia z Historii Państwa i Prawa. 2021. 14(4). S. 495–510.
Fermus-Bobowiec A., Szewczak-Daniel M. Od decentralizacji do centralizmu demokratycznego–od samorządu II Rzeczypospolitej do systemu rad narodowych w Polsce Ludowej. Miscellanea Historico-Iuridica. 2022. 21(2). S. 129–151.
Izdebski, Н. Historia administracji. Warszawa, 2000. 352 s.
Ustawa z dnia 17 marca 1921 roku. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Dziennik Ustaw. 1921. Nr. 44. Poz. 267.
Izdebski H. Samorząd terytorialny. Podstawy ustroju i działalności. Warszawa, 2009. 430 s.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. Вид. 8‑ме, допов. К.: Атіка; Х.: Право, 2015. 624 с.
Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 19 stycznia 1928 r. o organizacji i zakresie działania władz administracji ogólnej. Dziennik Ustaw. 1928. Nr. 11. Poz. 86.
Ustawa Konstytucyjna z dnia 23 kwietnia 1935 r. Dziennik Ustaw. 1935. Nr. 30. Poz. 227.
Kotulski M. Samorząd terytorialny w dwudziestoleciu międzywojennym. Acta Universitatis Wratislaviensis. Prawo. 2019. No. 327. S. 129–153.
