КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ТЕРОРИСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

У статті досліджено проблемні питання щодо кримінально-правової протидії злочинам терористичної спрямованності у контексті посилення загроз конституційному ладу, суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України. Констатовано, що за сучасних геополітичних реалій наявна система такої протидії не відповідає викликам та загрозам сьогодення. Аргументовано, що багато суспільно небезпечних діянь, розміщених у ІХ розділі КК України, здатні зазіхати одночасно і на основи національної безпеки України. Відповідно, подібна конфігурація виникаючих загроз зазначеному об’єкту кримінально-правової охорони вимагає свого переосмислення, доповнення чи змін. Зазначається, що в умовах існуючої загрози конституційному ладу, суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності нашої держави, проблема нейтралізації та протидії злочинам терористичної спрямованості уявляється більш ніж актуальною та гострою, а ефективне застосування норм кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за вчинення таких кримінальних правопорушень, має особливо важливе превентивне і політичне значення. Наголошується, що в авангарді протидії злочинам терористичної спрямованості виступають правові норми, які передбачають кримінально-правову охорону громадської безпеки. Однак з урахуванням існуючої об’єктивної дійсності та стрімкої зміни геополітичної реальності, злочини терористичної спрямованості вже далеко вийшли за межі посягань проти громадської безпеки, у тому числі зазіхаючи на основи національної безпеки. Стверджується, що проблема обґрунтованості й необхідності кримінально-правової охорони як державної, так й громадської безпеки в теорії і філософії кримінального права, викликає досить цікаву дискусію в тій частині, що наявність у вітчизняному законодавстві подібних кримінально-правових заборон, з одного боку, є природною і досить обґрунтованою, а з іншого – матеріальна складова розглянутих діянь характеризується більшою мірою політичною, ніж правовою доцільністю. Аргументовано, що в умовах триваючого збройного конфлікту особливо гостро постало питання щодо необхідності переосмислення та якісної зміни вітчизняного кримінального законодавства з метою належної охорони та захисту нашої державності, тому що існуюче нормативно-правове забезпечення охорони основ національної безпеки не відповідає в повному обсязі реаліям сьогодення, це дозволило б належним чином протидіяти існуючим викликам у цій сфері життєдіяльності нашої держави. З метою більш ефективного захисту основ національної безпеки необхідно виділити коло суспільно небезпечних посягань, які безпосередньо або навіть опосередковано, здатні завдати шкоди вказаному об’єкту кримінально-правової охорони.