ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ В ПРАВОВІДНОСИНАХ ЩОДО ОРЕНДИ ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Анотація

У статті досліджується роль прокуратури в інституційному механізмі регулювання правовідносин щодо оренди земель сільськогосподарського призначення. Прокуратура не здійснює безпосереднього регулювання, проте виконує наглядову та представницьку функції, контролюючи дотримання земельного законодавства, виявляючи порушення та ініціюючи судові провадження. Аналізується її функція представництва інтересів держави в суді, що є ключовим інструментом забезпечення законності у сфері земельних відносин. Особливу увагу приділено трансформації статусу прокуратури після конституційної реформи 2016 року (коли з Основного Закону було виключено окремий розділ про прокуратуру, натомість правовий статус прокуратури було закріплено у статті 1311 Конституції України), а також впливу євроінтеграційних процесів на зміну її повноважень. Розглядаються проблемні аспекти представництва прокуратурою державних інтересів, зокрема питання визначення поняття «державний інтерес», розмитість такого поняття та його доведення в судовому порядку. Аналізується судова практика, яка демонструє розбіжності у підходах щодо допустимості прокурорського втручання в земельні правовідносини. Окремо досліджено механізми отримання прокуратурою інформації для встановлення порушень, зокрема використання «інших джерел», що може створювати корупційні ризики. Запропоновано шляхи вдосконалення контролю за діяльністю прокуратури, зокрема через чітке визначення допустимих джерел інформації та запровадження механізму зовнішнього нагляду. Акцентовано увагу на тому, що попри обмеження наглядових функцій, прокуратура зберегла можливість представництва інтересів держави в суді. Зроблено висновок про необхідність дотримання балансу між захистом державних інтересів і недопущенням надмірного прокурорського втручання у земельні правовідносини. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації правових механізмів участі прокуратури у вирішенні земельних спорів, що сприятиме зміцненню верховенства права та ефективному використанню державних ресурсів.