УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ЗАСТОСУВАННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАКТИКИ ЄСПЛ ЯК ДЖЕРЕЛ ПРАВА

Анотація

У статті проводиться аналіз актуальних проблем застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) судами України, обґрунтовується необхідність вдосконалення законодавчого регулювання цього процесу. Зокрема висвітлюються такі проблеми, як відсутність у чинному законодавстві чітких методологічних правил щодо застосування практики ЄСПЛ, що призводить до її формального, неаргументованого використання, некоректного цитування, ігнорування релевантності висновків Суду до конкретних обставин справи. Акцентується також проблема недостатньої уваги судів вищих інстанцій до перевірки правильності застосування практики ЄСПЛ та невизначеність її статусу в системі джерел права. На основі проведеного аналізу автор пропонує наступне: по-перше, чітко визначити місце практики ЄСПЛ у системі джерел українського права; по-друге, обґрунтовує необхідність доповнення процесуального законодавства (на прикладі ЦПК України) нормами, які б зобов'язували суди детально мотивувати застосування або незастосування практики ЄСПЛ, а також запровадити конкретні методологічні вимоги до аналізу та використання рішень ЄСПЛ (включаючи аналіз ratio decidendi та співвідношення фактів). Зазначається, що такі зміни сприятимуть підвищенню якості національних судових рішень, забезпеченню єдності судової практики, посиленню захисту прав людини відповідно до європейських стандартів та зміцненню верховенства права в Україні.