МОВА ПРАВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ ПРАКТИКИ ЄСПЛ У НАЦІОНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження впливу практики Європейського суду з прав людини на формування стандартів судових рішень в Україні крізь призму мови права як інструменту інтеграції європейських правових принципів у національне судочинство. Проаналізовано особливості застосування практики ЄСПЛ при здійсненні правосуддя, окреслено проблеми перекладу та тлумачення таких ключових категорій, як fair trial, effective remedy, margin of appreciation і proportionality, які становлять основу захисту прав людини та верховенства права. Підкреслено, що судова оцінка рішень ЄСПЛ має не лише правовий, але й лінгвістичний вимір, оскільки точність відтворення термінів і смислів у перекладі безпосередньо впливає на якість судового рішення, його аргументованість і відповідність європейським стандартам. Особливу увагу приділено значенню мови права у формуванні правничої культури суддів і юристів, адже саме вона виступає інструментом комунікації між національним та європейським правовими просторами. Показано, що інтеграція практики ЄСПЛ у вітчизняне правосуддя є багатоступеневим процесом, який поєднує правовий, концептуальний і мовний аспекти та потребує глибокого осмислення з боку науковців і практиків. Звертаймо увагу на важливості опанування правничої англійської як обов’язкового елементу сучасної юридичної освіти, що забезпечує правильне розуміння та застосування рішень ЄСПЛ у процесі судочинства. Акцентовано на необхідності розвитку навичок правничого письма серед суддів, оскільки саме чіткість, логічність і доступність викладу судових рішень сприяють реалізації принципу верховенства права та підвищенню довіри громадян до правосуддя. Зроблено висновок, що мова права виступає не лише технічним засобом правозастосування, а й важливим чинником гармонізації національної правової системи з європейськими стандартами.