ПРИПИНЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВНАСЛІДОК ВІДМОВИ ВІД ПРАВА ВИМОГИ І ПРОЩЕННЯ БОРГУ

Анотація

Статтю присвячено порівняльному аналізу припинення зобов’язання в разі відмови кредитора від права вимоги і припинення зобов’язання внаслідок звільнення боржника від його обов’язків шляхом прощення боргу. Відмічено, що українські науковці останнім часом схильні вбачати в конструкції прощення боргу єдину можливу форму вчинення відмови від права вимоги. Наслідком цього є необґрунтоване, на думку авторів статті, перенесення односторонньої за своєю природою ознаки відмови від права вимоги на правочин із прощення боргу, який у континентальних цивілістичних системах переважно вважається двостороннім. Пропонується думка, що в основі ототожнювання відмови від права вимоги і прощення боргу лежить обов’язкоцентричний погляд на механізм припинення зобов’язання, за якого припинення зобов’язання розглядається суто з позицій припинення обов’язку боржника у зобов’язанні. Зазначається, що такий підхід не враховує взаємопов’язаності права вимоги й обов’язку як необхідних елементів змісту цивільного зобов’язання, коли зникнення одного з елементів з огляду на системну побудову цивільного зобов’язання руйнує юридичний зв’язок між сторонами зобов’язання, припиняє існування останнього і всіх інших його елементів зобов’язання. Відмічається значення аспекту прийняття кредитором виконаного для припинення зобов’язання належним виконанням, що свідчить про задоволення інтересу кредитора. За допомогою запропонованої у працях А. В. Коструби концепції «зворотного» виконання обґрунтовується механізм припинення цивільного зобов’язання шляхом відмови кредитора від права вимоги, за якого припинення кореспондуючого вимозі обов’язку боржника є прямим наслідком припинення вимоги кредитора. Зазначається, що, відмовляючись від права вимоги, кредитор здійснює належне йому суб’єктивне зобов’язальне право для цілей задоволення свого інтересу. Отже, відмовитися можливо лише від «зрілої» вимоги, яка може бути негайно пред’явлена до виконання, тоді як прощення боргу можливе на любій стадії життєвого циклу права вимоги. Вказується, що предметом правочину з прощення боргу є обов’язки боржника, а не право вимоги, що бачиться критерієм розмежування відмови від права вимоги і прощення боргу як окремих правочинів.