ОНТОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПАРАДИГМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

  • Володимир Олегович Захаров Приватна установа «Науково-дослідний інститут публічного права» https://orcid.org/0000-0003-0286-8535

DOI:

https://doi.org/10.32782/2304-1587/2025-27-2(41)-6

Ключові слова:

глобалізація, глобальна інформатизація, інформаційна парадигма, інформація, публічне адміністрування, сталий розвиток

Анотація

Статтю присвячено підтвердженню або спростуванню висунутого твердження про те, що інформаційна парадигма виступає не лише філософсько-методологічним підходом, а й практичним інструментом забезпечення збалансованого розвитку. Констатується, що парадигмальні зрушення в інформаційних процесах сприяють новій інтерпретації сутності інформації. За сучасних умов це засіб та результат взаємодії, що є основою формування нових наукових і соціальних практик та цілком об’єктивно спроможний інтегрувати природничі, соціальні, економічні та технічні знання й надати нові орієнтири для осмислення глобальних процесів. З’ясовано, що інформаційна парадигма не має усталеного категоріально-понятійного визначення. Виявлена її поліструктурність – вона розгортається в культурній, технологічній, мережевій, комунікативній сферах. При цьому особливе значення має в економічному контексті. Разом із тим зазначений перелік площин визначено невичерпним, що свідчить про її універсальний характер. Проведені розвідки узагальнено висновком, що інформаційна парадигма досі перебуває на етапі свого формування, проте вже використовується для пояснення складних процесів у природі, економіці, суспільстві та техносфері. Вона постає не як статична модель, а як динамічна система поглядів і методологічних підходів, що розвивається у відповідь на виклики глобальної інформатизації. У контексті глобальних викликів та концепції сталого розвитку інформаційна парадигма виявляє свій потенціал як теоретико-філософський конструкт, проте не обмежується ним, адже здатна забезпечити нові орієнтири для гармонійного співіснування людини, суспільства і природи в практичному прояві завдяки створенню ефективних моделей управління інформаційними потоками та впровадженню інноваційних технологій, зокрема до практики публічного адміністрування. Отже, це не лише абстрактна ідея, а й дієвий інструмент регуляції суспільних процесів.

Посилання

Ханін І. Г. Онтологія інформаційної парадигми в сучасних концепціях розвитку світової економіки. Електронний журнал «Ефективна економіка». 2012. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1766.

Філіпішина Л. М. Еволюція концептуальних підходів до формування стратегії сталого економічного розвитку промислових підприємств. Вісник Приазовського державного технічного університету. Сер.: Економічні науки. 2017. Вип. 34. С. 172–180.

Хаустова В. Є., Омаров Ш. А. Концепція сталого розвитку як парадигма розвитку суспільства. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35). С. 265–273.

Зайцева Л. О. Складові концепції сталого розвитку. Електронний журнал «Ефективна економіка». 2019. № 11. DOI: 10.32702/2307-2105-2019.11.55.

Семенова А. Розвиток творчих здібностей учнів в аспекті парадигмального моделювання. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2007. № 9. С. 3–9.

Кун Т. Структура наукових революцій. Київ : Port-Royal, 2001. 228 с.

Мельник Л. Ю. Парадигмальне моделювання дослідження формування економіки знань в інформаційному суспільстві. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2017. № 2. С. 269–279. DOI: 10.21272/mmi.2017.2-25.

Голуб Є. С. Синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми (методологічний аспект) : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.09 ; Ін-т філос. ім. Г. С. Сковороди НАН України. Київ, 2007. 18 с.

Brillouin L. Science and information theory. London : Academic Press Inc., 1962. 392 p.

Norbert Wiener. Cybernetics or Con-trol and Communication in the Animal and the Machine. The MIT Press. 2019. 328 p.

Werner Heisenberg. Physics and Philosophy: The Revolution in Modem Science. Harper & Row.1962. 213 p.

Почерняєв В., Гладких В., Сивкова Н. Інформаційна парадигма. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2025. № 1 (37). С. 52–59. DOI: 10.511369/2707-7276-2024-1(37)-5.

Власенко Ф. П. Віртуальна реальність як простір соціалізації індивіда. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2014. Вип. 56. С. 208–217.

Кириченко М. Інформаційно-технологічна та гуманістична парадигма ідеології інформаційного суспільства доби глобалізації та інформаційної революції. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». 2018. № 58. С. 37–45. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2018-58-4.

Bezena I., Savych A. Cultural and Informational Paradigm of the Modern Period of Society Development: Historical and Ecological Aspect. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Philosophy, Pedagogy. 2025. № 1 (1). С. 25–31. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-3

Максименюк М. Ю. Концептуалізація розвитку інформаційного суспільства в контексті глобалізації: методологія постмодерністського дискурсу. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 68. С. 78–88.

Кравченко Т. О. Аксіологічний аспект інформаційно-мережевої парадигми. Філософія науки: традиції та інновації. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2014. № 1 (9). С. 53–63.

Максименюк М. Ю., Нікітенко В. О. Формування парадигми інформаційно-комунікативного суспільства як різновиду складної соціальної системи і взаємодії. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2016. № 66. С. 266–278.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28