ЗАХИСТ СЛАБКОЇ СТОРОНИ У СПОЖИВЧИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДОГОВОРУ ДО КЛІКУ МИШКОЮ

Анотація

У статті досліджуються особливості захисту слабкої сторони у споживчих правовідносинах в умовах цифрової трансформації договірних моделей. Особлива увага приділяється еволюції договірної форми – від традиційного договору до електронних форматів укладення шляхом взаємодії з інтерфейсом, зокрема через механізми натискання кнопки погодження. Обґрунтовується, що формалізація процесу укладення договорів у цифровому середовищі призводить до розриву між технічним актом погодження та реальним волевиявленням споживача. У даному науковому дослідженні аналізується концепція «значущої згоди» як інтегративного стандарту, що відображає якісні характеристики волевиявлення, а також її співвідношення з поняттям інформованої згоди.
У дослідженні використано системний метод, який дозволив розглянути окремі види договірних цифрових відносин. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу положень національного законодавства у сфері електронної комерції та захисту прав споживачів, а також актів права Європейського Союзу. Порівняльно-правовий метод дав змогу дослідити підходи ЄС до забезпечення поінформованості споживача, прозорості договірних умов та гарантій свободи волевиявлення у цифровому середовищі.
Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку наукового розуміння концепції слабкої сторони як багатовимірної категорії, що включає не лише економічні, а й процедурні та когнітивні аспекти. Практичне значення полягає у формулюванні підходів до вдосконалення правового регулювання споживчих відносин у цифрову епоху, зокрема шляхом запровадження диференційованих вимог до способів отримання згоди, а також підвищення стандартів доступності та зрозумілості договірної інформації.