ПРЕДМЕТ КРИМІНАЛІСТИКИ: ПРОБЛЕМИ ЙОГО КОНКРЕТИЗАЦІЇ ТА РОЗШИРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2304-1587/2023-25-2(37)-3Ключові слова:
предмет криміналістики, правоохоронні органи, криміналістична тактика, методичні рекомендації, кримінальне провадження, закономірністьАнотація
У статті розглянуті питання предмету науки криміналістики. Висвітлено можливості розвитку цієї дефініції в сучасній науці та практиці вітчизняного судочинства. Визначено основні віхи розвитку предмету криміналістики та проблеми сьогодення. Автором обґрунтовується позиція, відповідно до якої предмет науки криміналістики не слід розширювати, включаючи рекомендації, адресовані деяким учасникам кримінального процесу. Також неправильним вважається поширення таких рекомендацій за межі кримінального судочинства. Висвітлюються деякі сучасні підходи до предмету криміналістики, розглядається можливість вивчення у рамках криміналістики питань систематизації доказової бази. Констатується, що полеміка навколо предмета криміналістики переросла у дискусії щодо доцільності розширення її предметної галузі. Звісно ж, що тенденція розширення предмету криміналістики за межі кримінально-правових відносин недостатньо виправдана, оскільки її головне призначення – сприяння боротьби зі злочинністю. Відомо, що виникнення криміналістики як науки зумовлено потребами практики боротьби зі злочинністю, при цьому її завдання полягало у сприянні цій боротьбі розробленими наукою теоріями та практичними рекомендаціями. Проблема зміни наукових підходів до поняття та змісту предмета криміналістики потребує постійної уваги з боку вчених та спеціалістів, що дозволить своєчасно реагувати на нагальні потреби судово-слідчої та експертної практики. Однак розмиття меж предмета криміналістики всіх областей неминуче призведе до переосмислення предмета, об'єкта, цілей та завдань, а також, можливо, реконструкції та заміни назви на некриміналістичне поняття. Це зумовлено тим, що вихід за рамки предмета науки перетворює її на іншу науку або взагалі іншу галузь знань. Автор вважає, що тенденція розширення предмета криміналістики за межі кримінально-правових відносин не є цілком виправданою, оскільки як галузь наукового знання вона завжди обслуговувала потреби практики боротьби зі злочинністю. Безмежне включення до предмету криміналістики всіх областей, у яких можна знайти застосування її здобутків, неминуче призведе до кризи науки, переосмислення її змістовної сторони.
Посилання
Криміналістика: підручник для студ. вищ. навч. закл. / К. О. Чаплинський, О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, Ю. А. Чаплинська. 2-ге видання, перероб. і доп. Дніпро, 2017. 480 с.
Криміналістика : підручник / В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Іщенко та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2015. 544 с.
Журавель В. А. Об’єкт і предмет криміналістики. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 3(90). С. 120–132.
Журавель В. А. Загальна теорія криміналістики: підходи до формування та розуміння. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. Вип. 21. С. 7–24.
Криміналістика : навчальний посібник / В. Д. Берназ, М. В. Салтевський. Одеса ОДУВС, 2010. 460 с.
Сокуренко В. В. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження професора М. В. Салтевського (м. Харків, 8 листоп. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2017. 356 с.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.