ЗАБОРОНА ОТОТОЖНЕННЯ АДВОКАТА З КЛІЄНТОМ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу проблеми ототожнення адвоката з клієнтом як однієї з ключових гарантій незалежної адвокатської діяльності. У роботі окреслено відсутність у радянський період належних гарантій професійної незалежності, що робить актуальним питання їх імплементації у сучасних умовах. Особлива увага приділяється міжнародним стандартам, зокрема проєкту Конвенції Ради Європи про захист професії правника (2025 р.), які прямо забороняють ототожнення адвоката з його клієнтом та справами останнього. Проаналізовано законодавче закріплення відповідної норми в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (2012 р.), а також практичні проблеми її реалізації, зокрема в медійному та суспільному просторах. На основі статистичних даних Національної асоціації адвокатів України зроблено висновок, що кількість випадків публічного ототожнення зростає, і хоча ця проблема стосується невеликої кількості адвокатів, але має високу етичну та репутаційну вагу. Окремо досліджено положення Закону № 4547-IX, ухваленого Верховною Радою у липні 2025 р., яким передбачено адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом. У статті виявлено низку проблемних аспектів: надмірно широкі та невизначені формулювання норм, потенційний «охолоджувальний ефект» для свободи слова й діяльності медіа та правозахисників, відсутність належного публічного обговорення, а також невідповідність європейській логіці реформування адвокатури. Сформульовано висновок про потребу в збалансованому підході, що передбачає коригування ст. 185¹⁶ КУпАП, врахування практики ЄСПЛ, проведення відкритих консультацій із професійною та громадянською спільнотами, а також синхронізацію запропонованих змін із процесом європейської інтеграції України.