ПРОБЛЕМАТИКА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕПОКОРИ

Анотація

У статті досліджується кримінально-правова характеристика непокори як одного з найбільш суспільно небезпечних військових кримінальних правопорушень, передбачених ст. 402 КК України. Особлива увага приділяється впливу правового режиму воєнного стану на кваліфікацію цього злочину, оскільки в умовах активних бойових дій невиконання наказу може створювати безпосередню загрозу обороноздатності держави та життю військовослужбовців. У роботі розкриваються об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину, аналізуються проблеми розмежування непокори від дисциплінарних проступків, а також співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу. Важливе місце відведено аналізу судової практики, зокрема позиції Верховного Суду, який підкреслює суспільну небезпеку непокори під час воєнного стану. Стаття опирається на статистичні дані, що свідчать про стрімке зростання кількості проваджень за ст. 402 КК України у 2022–2024 рр., що зумовлено масштабами війни та труднощами дотримання військової дисципліни. Окремо відзначається те, що злочин, передбачений ст. 402, є формальним, тобто закінченим його слід вважати з моменту вчинення діяння. Окремо акцентується увага на законопроєкті № 13452, яким пропонується посилення санкцій за непокору, що водночас актуалізує ризики надмірної криміналізації. У статті сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правозастосування й індивідуалізації відповідальності, які дадуть можливість забезпечити баланс між суворістю військової дисципліни та дотриманням прав військовослужбовців, а також підвищити ефективність протидії цьому злочину в умовах війни. Підкреслюється необхідність удосконалення правозастосування для забезпечення балансу між суворістю військової дисципліни та дотриманням прав військовослужбовців.