ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

У статті досліджуються теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з об’єктивною стороною кримінального правопорушення, яка є одним із ключових елементів складу кримінального правопорушення. Визначається місце об’єктивної сторони у структурі складу кримінального правопорушення та її значення для встановлення суспільної небезпеки та кваліфікації кримінально-протиправного діяння. Висловлюється власна позиція щодо визначення змісту обов’язкових і факультативних ознак, зокрема суспільно небезпечного діяння, суспільно небезпечних наслідків, причинно-наслідкового зв’язку, способу, місця, часу, знаряддя (засобу) вчинення кримінального правопорушення й обстановки вчинення кримінального правопорушення. Особливу увагу приділено дискусійним питанням, які виникають у правозастосуванні, як-от встановлення моменту закінчення кримінального правопорушення залежно від законодавчої конструкції складу кримінального правопорушення; складнощі доведення причинно-наслідкового зв’язку між суспільно небезпечним діянням і наслідками; відмежування кримінального правопорушення від інших видів правопорушень за об’єктивними критеріями; вплив оціночних понять на встановлення ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення та кваліфікацію. Наголошується на потребі в удосконалення законодавчих конструкцій Кримінального кодексу України та вироблення єдиної правозастосовної практики. Авторка дійшла висновку, що системний підхід до дослідження об’єктивної сторони кримінального правопорушення має не лише теоретичне, а й суттєве практичне значення для забезпечення законності, справедливості та кримінально-правової кваліфікації.