ГАРАНТІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження гарантій трудових прав посадових осіб органів місцевого самоврядування як складової їх спеціального правового статусу. Обґрунтовано, що вказані гарантії мають подвійну правову природу, оскільки формуються на перетині трудового, муніципального, адміністративного та соціального законодавства. Визначено, що трудові права посадових осіб органів місцевого самоврядування не обмежуються загальними правами працівника, передбаченими Конституцією України та Кодексом законів про працю України, а конкретизуються спеціальними гарантіями проходження служби, стабільності правового статусу, належної оплати праці, професійного розвитку, соціального забезпечення, відпочинку, захисту від незаконного звільнення та ефективного оскарження кадрових рішень. Доведено, що чинне нормативне регулювання гарантій трудових прав посадових осіб органів місцевого самоврядування є фрагментарним і не забезпечує достатнього рівня правової визначеності. Така фрагментарність зумовлена одночасним застосуванням положень Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», підзаконних актів щодо оплати праці та спеціальних норм, ухвалених на період дії воєнного стану. Окреслено основні проблеми реалізації гарантій трудових прав: невизначеність співвідношення загального трудового і спеціального службового законодавства; нестабільність матеріальних гарантій та надмірна залежність оплати праці від підзаконного регулювання; недостатня чіткість процедур кадрових рішень; слабкість превентивних і відновлювальних механізмів захисту; вплив воєнного стану на обсяг окремих трудових гарантій. Запропоновано авторську класифікацію гарантій трудових прав посадових осіб органів місцевого самоврядування на нормативно-правові, організаційно-службові, матеріально-фінансові, соціально-забезпечувальні та процедурно-захисні. Зроблено висновок про необхідність систематизації законодавства, чіткого закріплення меж застосування Кодексу законів про працю України до службових відносин в органах місцевого самоврядування, удосконалення моделі оплати праці, посилення процедурних гарантій при прийнятті, проходженні та припиненні служби, а також гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами місцевої демократії та публічної служби.